Але, люди, зацените, чуваки! Сегодня я решил вам поведать о моей последней жестянке с закладками. Было это пару недель назад, когда я, стоя на углу, сливал свои жалкие деньги на горшки. Но тут мне попался кусок типа уважаемого диллера, который предложил мне штакетину спецухи – амфа, братцы!
Конечно, я не сразу решился попробовать это чудо науки. Честно говоря, я сомневался. Закладки – это всегда риск, но жажда приключений и недостаток адреналина пересилили все сомнения. Бросил я денежку и взял свой новый железный конь – баночку с амфой.
Придя домой, я закрылся в своем темном притоне и включил консоль. Зажег травяную штучку и стал рассыпать этот порошок на столе. Тут-то я и понял, что закладки – это не шуточки. Тонкие линии амфетамина сияли перед глазами, будто разноцветные шарманки в обморочном цирке.
Ну, что ж, приступим! Я вдыхнул штуковину и почувствовал, как жажда приключений проникает в каждую клеточку моего тела. Включаю игру, чувствую, что все вокруг начинает замирать. Я вижу только экран, слышу только звуки – это они, парниша, оксики!
Сидя в полуобморочном состоянии, я рубил виртуальных противников на куски, крутил настоящие головы. Во время игры, мне в руки попалась пакетик с жалом внутри – маленькое жало нашего времени, братаны. Мацанка, понимаешь?
Даже не думайте, что я стал засасывать это жало прямо тут! Я же не хочу попасть на подводные камни и сойти с ума зря! Это был мой запасной топчик, лучший из топчиков! И он особенно кстати пришелся, когда амфа уже начала спадать.
Ну вот, амфетамин закончился, а я все еще хотел сражаться и нарушать правила. Я сделал еще пару закладок, и стал травить себя же. Травил, травил и травил, пока не смог больше.
А теперь, на таком эпическом пике, я хочу остановиться и поделиться с вами этим историческим моментом. Вам может захотеться еще большего, и это уже может стать реальной проблемой. Нет, друзья, это не то, чем хочется гордиться. Это тьма, которая готова поглотить любого из нас.
И так, мои ребята, помните одно: игры – это классно, но не стоит отрываться от реальности наркотиками. Жизнь – это такой широкий уровень, где есть место и для адреналина, и для настоящих эмоций.
Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?